Шрі-Ланка вимагає мільярдну компенсацію за трагедію на контейнеровозі X-Press Pearl

Уряд Шрі-Ланки поновлює розслідування катастрофи X-Press Pearl з вимогою мільярдної компенсації.

Шрі-Ланка відновить розслідування катастрофи судна X-Press Pearl, оскільки роботи з ліквідації наслідків трагедії, що сталася три з половиною роки тому, досі тривають. Про це пише Splash.

Нагадаємо, у травні 2021 року контейнеровоз під прапором Сінгапуру, місткістю 2700 TEU, загорівся, що призвело до викиду токсичних речовин, таких як азотна кислота та мікропластикові гранули, в Індійський океан. Забруднення завдало серйозної шкоди узбережжю Шрі-Ланки. Це була наймасштабніша екологічна криза в історії острова.

Гендиректор Дунайського пароплавства Москаленко тисне на Мінінфраструктури щодо продажу 10 суден, — заява Профспілки

Керівники ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" намагаються свою бездіяльність та корупцію перевести до зони відповідальності профільного Міністерства розвитку громад та територій України. Про це ідеться у заяві Незалежної дунайської профспілки працівників водного транспорту.

Так представники профспілки розцінили заяву гендиректора пароплавства Дмитра Москаленка у телеграм-каналі, де той звинуватив Міністерство, у тому що "акціонер паралізує роботу УДП" і "не розуміє, що робити із пароплавством у перспективі 5-10 років".

"Зазначимо, що Москаленко як посадовець, зобов’язаний управляти державним активом ПрАТ УДП, довів пароплавство до кризи. Його "здобутки" — величезні борги, втрата найцінніших кадрів, очікувані масові звільнення, зловживання з ремонтом флоту, провал сезону перевезень-2024, відсутність нових контрактів та бізнес-плану щодо нарощування перевезень. Москаленко довів пароплавство до катастрофи і став катастрофою для єдиного українського пароплавства. Він намагається зберегти крісло керівника, звинувативши Міністерство у колапсі довіреного йому підприємства", — йдеться у заяві.

Там наголошують, що завдання адміністрації УДП — "досидіти на посаді до моменту, коли стане можливим продати найбільш ліквідні залишки флоту" в інтересах кількох іноземних компаній.

Дунайські судноплавні компанії планують звернутися до ЄС за допомогою в подоланні кризи на Дунаї

Українське Дунайське пароплавство (УДП) разом з іншими дунайськими судноплавними компаніями домовились звернутися до Євросоюзу з проханням про підтримку через глибоку кризу, що охопила річкову логістику.

Минулого тижня в Румунії пройшла 66-та Конференція директорів дунайських пароплавств, на якій обговорювали шляхи виходу з важкої ситуації. Серед учасників заходу були румунські TTS і NAVROM, болгарське BRP, сербське JRB AD, австрійське DDSG-MAHART та інші.

Основним питанням стало падіння обсягів перевезень та зниження фрахтових ставок, через що найбільші судноплавні компанії працюють зі збитками. Фінансові резерви 2022-2023 років вичерпані, і ситуація погіршується ще більше, ніж під час світової фінансової кризи 2008 року.

Ставки фрахту з дунайських портів у напрямку Італії підвищились на 2$

Зростання темпів експорту трохи активізувало ринок, що призвело до підвищення фрахтових ставок на 2$ з Дунайських портів у напрямку Італії.

Однак наявні обсяги експорту все ще недостатні для того, щоб ініціатива перейшла на бік судновласників. Наявність вільного тоннажу в портах продовжує стримувати подальше зростання ставок, залишаючи їх на рівні попереднього тижня.
Фрахт на баржі залишається на мінімальних рівнях, очікуючи збільшення потоку вантажів, яке поки цього не відбулося.

Ринкові ставки транспортування з річкових портів:

• Ізмаїл – Констанца, Румунія – 10 євро (1-3 тис. тонн);
• Ізмаїл – Сербія – 30-31 євро (5-7 тис. тонн);
• Ізмаїл – східне узбережжя Італії – $27-29 (5-7 тис. тонн);
• Рені –Туреччина – $17-18 (5-7 тис. тонн).

При транспортуванні з порту Чорноморськ вказані ставки є такими:

• східне узбережжя Італії – $21-22 (30-35 тис. тонн);
• східне узбережжя Іспанії – $21-23 (25-30 тис. тонн).
  

Модернізація флоту: перше модернізоване судно УДП пройшло ходові випробування і готове до рейсу в Ізмаїл

Успішно завершені ходові випробування Kapitan Antypov

Судно Kapitan Antypov успішно пройшло ходові випробування і незабаром вирушить з австрійського Лінца до Ізмаїла. Це історична подія для Українського Дунайського пароплавства, адже відбувається перша капітальна модернізація флоту за тридцятирічну історію підприємства. До цього часу річковий флот здебільшого піддавався лише ремонту, залишаючи в експлуатації судна, побудовані за радянських часів.

Що нового на Kapitan Antypov

1. Два нових головних двигуни Mitsubishi. Наразі представники японської компанії займаються налаштуванням агрегатів. Нові мотори потужніші, надійніші, значно економніші, відповідають екологічному стандарту Евро-5.
2. Нова система запуску. Раніше двигуни запускались архаїчною пневматичною системою, яка часто виходила з ладу. Наразі встановлена група акумуляторів, що значно спрощує процес запуску.
3. Два нових дизель-генератора Volvo Penta. Вони значно потужніші – для роботи судна вистачає потужності одного генератору, інший може використовуватись для живлення контейнерів-рефрижераторів.
4. Нова більш надійна система охолодження двигунів із замкненою системою циркуляції охолоджувальної рідини (раніше двигуни охолоджувались напряму забортною водою).
5. Нова автоматизована система контролю рівня масла.
6. Нова автоматизована система моніторингу та управління за роботою двигунів.
7. Нова система очищення вихлопних газів з додаванням реагенту AdBlue (судно може працювати як на Дунаї, так і на Рейні).
8. Нові трубопроводи.

Україна експортувала п’яту частину зерна від запланованого на цей рік

Загалом у 2024/25 маркетинговому році Україна планує експортувати 43,2 млн тонн зернових.

Станом на 16 вересня у поточному маркетинговому році на експорт відправили 21% усього врожаю. Про це повідомив міністр агрополітики Віталій Коваль.

Так, на сьогодні українські аграрії експортували 8,76 млн тонн зернових і зернобобових культур. За прогнозами Мінагро, загальний експорт у 2024/2025 МР складе 43,2 млн тонн.

У рамках експортних планів очікується постачання 11,5 млн тонн пшениці, 1,5 млн тонн ячменю та близько 19,2 млн тонн кукурудзи.

За останніми даними USDA, прогноз урожаю пшениці в Україні у 2024/25 МР підвищили на 0,7 млн тонн — до 22,3 млн тонн. Водночас експорт прогнозується на рівні 15 млн тонн (+1 млн тонн).

У серпні 2024 року морські порти України обробили 7 млн тонн вантажів, що вдвічі більше ніж за аналогічний період 2023 року, коли було оброблено 3,3 млн тонн.

Молдова спростувала інформацію про продаж державного порту Джурджулешти

В порту діють дві структури: міжнародний вільний порт Джурджулешти, яким керує ЄБРР, та державний порт, що знаходиться у власності Молдови.

Уряд Молдови не планує продавати державний порт Джурджулешти, повідомив голова прес-служби Кабміну країни Даніел Воде.

"Я отримав кілька запитів від національних ЗМІ стосовно ситуації навколо міжнародного вільного порту Джурджулешти (МСПД)... Обговорень про продаж державного порту не ведеться", - зазначив він.

Воде пояснив, що в порту діють дві інфраструктурні структури: міжнародний вільний порт Джурджулешти (МСПД), що належить Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), та державний порт, що знаходиться у власності Молдови.

При цьому ЄБРР, який володіє компанією-концесіонером МСДЖ, веде переговори з кількома потенційними інвесторами, серед яких Румунія, Туреччина, Нідерланди та Данія.

ЄБРР свого часу підтримав будівництво порту на Дунаї, виділивши 27,5 млн доларів. Таким чином було забезпечено вихід Молдови до Чорного моря.

ПЕТРУ СЕМЕНОВИЧУ СУВОРОВУ – 75!

Сьогодні, 27 серпня, відзначає 75-річний ювілей Петро Семенович Суворов

Петро Семенович Суворов народився 27 серпня 1949 року у селі Мирне Кілійського району (тепер це – Ізмаїльський район). З відзнакою він закінчив Одеське вище інженерне морське училище та заочну аспірантуру цього навчального закладу. Трудову діяльність почав в Дунайському пароплавстві 1972 року та пройшов шлях від моториста морських суден до керівника компанії.

У 1997 – 2007 роках Петро Суворов очолював Дунайське пароплавство. Це відбулось у той час, коли економіка країни переживала важкі часи. Проте саме тоді в УДП здійснено реновацію 11 морських суден типу «Кишинів» та шести суден типу «Юний партизан», на Кілійському суднобудівельному-судноремонтному заводі збудовано 16 річкових барж-секцій, а в серпні того ж року спущено на воду перший танкер типу SLT.

У 1998 році пароплавство першим в Україні отримало міжнародний сертифікат МКУБ, 1999-го було сертифіковано на відповідність стандартам ISO 9000-9002, а 2002-го отримало статус Національного перевізника №1. На тлі банкрутств 2001-2002 рр. основних судноплавних компаній Дунаю, підприємство зберегло лідерство за обсягом вантажоперевезень і було головною опорою стратегічної політики України у питаннях європейської інтеграції.

У період військових дій на Балканах пароплавство спромоглось уникнути втрат людей та флоту. УДП не повторило долю Чорноморського морського пароплавства – були збережені і кадри, і флот.

З 2007 року Петро Семенович працює першим заступником Голови Дунайської Комісії – представник України вперше обійняв таку високу посаду у цій міжнародній структурі. Він також дійсний член Транспортної академії України, академік Академії наук суднобудування України, доктор технічних наук, професор, автор понад 90 наукових праць. Він був нагороджений орденами «За заслуги» ІІ та ІІІ ступеня та медалями, удостоєний почесних звань «Заслужений працівник транспорту України», «Почесний працівник морського та річкового транспорту України», «Почесний працівник транспорту України», «Почесний працівник УДП». Крім того, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України з врученням пам’ятного знака «Громадське визнання» І та ІІ ступеня. Є лауреатом ІІІ Міжнародного конкурсу «Людина року на транспорті» за 1998 рік.

У 2003 році Петру Семеновичу Суворову було присвоєно звання «Почесний громадянин Ізмаїла».

Шановний Петре Семеновичу! Прийміть щиросердечні вітання з Вашим ювілейним Днем народження! Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя!

УДП переходить на 6-годинний робочий день

 

Криза на дунайському ринку річкових перевезень загострюється. Ми вимушені скорочувати витрати.

Основні причини:

 

✅ Відсутність підтримки дунайського експортного напряму. Дунайські порти здатні конкурувати з одеськими за українську агропродукцію, але потрібна знижка на залізничні перевезення до Ізмаїлу.

✅ Аномальна спека та обміління. На Середньому Дунаї мілководдя ускладнює рух баржевих караванів, деякі клієнти у серпні взяли паузу, щоб не ризикувати. Зменшується допустима осадка барж, але власники вантажу не готові до підвищення фрахтових ставок.

✅ Через спеку аграрії втратили частину врожаю. Скоротився обсяг агропродукції, що експортується Дунаєм. 

 

Нам часто кажуть – колись раніше на Дунаї також просідав ринок, але ж якось вантажі знаходили. Так, знаходили, але значна частка рейсів була збитковою. 

Підприємство звітувало про збільшення кількості перевезених пасажирів і тонн вантажу, а насправді УДП лише нарощували борги, які на початок 2022 досягли 8 млн євро. Деградувало, не платило по півроку зарплати плавскладу.

 

👆 На відміну від минулих криз, ми принципово не працюємо у збиток. Не створюємо заборгованість. Всі наші рейси прибуткові. Флот працює в плюс. Увесь вантаж, що «рахується», з ринку ми забираємо. Але такого вантажу дуже не багато, фрахтові ставки на мінімумі, тож рентабельність мінімальна.