26 квітня пішла з життя ветеран, почесний працівник Українського Дунайського пароплавства Ольга Леонтіївна Котоміна.
Ольга Леонтіївна – уродженка Ізмаїла. Її дитячі роки припали на час Другої світової війни. Відразу після закінчення середньої школи їй, як братові і сестрі, довелося піти працювати – час для сім'ї, що залишилася без батька, був нелегкий.
Юна Ольга прийшла до Радянського Дунайського пароплавства після закінчення курсів рахівників при УКК на посаду оператора машинорахункового бюро розрахунково-касового відділу. У РКО Ольга Леонтіївна пропрацювала 14 років, за цей час заочно закінчила відділення планування водного транспорту Київського річкового технікуму.
Коли чоловіка у якості перекладача направили на роботу до Індії, поїхала разом із ним.
Після закордонного відрядження сім'я знову оселилася в Ізмаїлі, і Ольга Леонтіївна повернулася до РДП на посаду економіста планового відділу, де вела облік вантажоперевезень морським флотом.
Колеги з повагою згадують такі її якості, як усидливість, терпіння, кропіткість у роботі. А її доброзичливість та рівний характер допомагали налагоджувати з колегами добрі стосунки.
У плановому відділі О.Л. Котоміна працювала до 1997 року до виходу на пенсію. Але її діяльна натура не дозволяла їй сидіти вдома. Вона стала активною учасницею хору ветеранів пароплавства з першого дня його заснування, а з 2003 року увійшла до складу ради ветеранів пароплавства. На її плечі лягла важлива місія: керівництво волонтерською групою, яка надавала підтримку та допомогу одиноким ветеранам. І в цю роботу вона вкладала всі свої фізичні та душевні сили, тепло та турботу. А її власною підтримкою були близькі люди – дочка, онучки, правнуки.
Ветеранська організація, ППО ПрАТ «УДП», колеги, друзі глибоко сумують з приводу смерті Котоміної Ольги Леонтіївни та висловлюють співчуття рідним та близьким.
