27 жовтня Ізмаїл з робочим візитом відвідала делегація з Києва на чолі з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною. Першим пунктом візиту стала зустріч за круглим столом на тему «Проекти розвитку Українського Придунав’я», у якій взяли участь керівники Одеської обласної та Ізмаїльської районної адміністрацій, Ізмаїльської та Ренійської міських рад, в.о. голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Павло Яценко та головний інженер пароплавства Олег Мудраченко, керівництво Ізмаїльського та Ренійського морських портів та інші. Під час зустрічі обговорювалися питання розвитку регіону, залучення міжнародного фінансування для оновлення флоту УДП, пропозиції щодо модернізації портів та портової інфраструктури, проект розвитку зеленої енергетики та нові види енергоефективності та енергомодернізації.
Від ПрАТ «УДП» на нараді з доповіддю про необхідність оновлення флоту пароплавства та шляхи вирішення проблеми виступив головний інженер Олег Мудраченко.
Він нагадав присутнім, що ПрАТ “УДП” – акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі в особі Міністерства інфраструктури України. Пароплавство несе прапор України на європейському ринку ватажних та пасажирських круїзних перевезень на всьому протязі річки Дунай – від Румунії до Німеччини – та є однією з найбільших компаній на цьому ринку, що перевозить до 2,5 млн. тонн вантажів на рік. В УДП працює понад 1200 осіб, воно є одним з містоутворюючих підприємств та сплачує чимало податків у місцевий бюджет, будучи, таким чином, фактором соціального благополуччя українського Придунав’я.
Олег Леонідович зауважив, що однією з найбільш гострих проблем для УДП сьогодні є питання значного морального та фізичного зносу флоту компанії – понад 90%. Основна частина буксирів пароплавства побудована в 60-70-ті роки минулого століття та мають середній вік більше 50 років.
"З моменту побудови судна не проходили модернізації або реновації, - розповів Олег Мудраченко. - На підтримання флоту в належному технічному стані щороку треба все більше коштів. При цьому самохідний флот майже дві третини часу перебуває поза експлуатацією – в ремонті або відстої через непридатний технічний стан, а це, у свою чергу, призводить до зменшення обсягів перевезень вантажів, а з цим - доходів компанії. Необхідність збільшення витрат на ремонт при зменшенні доходів у середньостроковій перспективі робить діяльність компанії безперспективною.
Минулого року на ремонт флоту було витрачено більше ніж 66 млн. грн. та з початку цього року до теперішнього часу - понад 52 млн. грн.
Двигуни, які встановлені на буксирах ПрАТ “УДП”, є застарілими та неекономічними в частині витрат палива та мастила. Сучасні суднові дизельні двигуни споживають в середньому на 30% менше палива. Перехід річкового флоту пароплавства на сучасні енергетичні установки дозволить заощадити до 1,8 млн. євро витрат на паливо щороку.
Ще одним аспектом необхідності переходу застарілого флоту пароплавства на сучасні енергетичні установки є завищена штатна чисельність екіпажу, необхідна для безпечної безаварійної діяльності. На буксирах пароплавства працює по 12 членів екіпажу, тоді як на аналогічних за потужністю, але обладнаних більш сучасними автоматизованими системами, суднах-конкурентах на Дунаї – по 5-7 осіб. Це також обумовлює додаткові витрати на оплату праці плавскладу в розмірі приблизно одного мільйона євро".
Головний інженер також зазначив, що найбільшою загрозою для подальшої діяльності ПрАТ “УДП” є екологічний аспект. Двигуни суден річкового флоту пароплавства не відповідають сучасним стандартам у частині викидів шкідливих речовин у повітря. Ситуація погіршується прийнятим в ЄС “Європейським зеленим курсом”, який передбачає скорочення викидів парникових газів, зокрема діоксиду вуглецю, який утворюється у великій кількості при згорянні дизельного палива в суднових двигунах, на 50% до 2030 року та до нуля – до 2050 року. На Дунаї УДП має найбільш “брудний” флот, оскільки інші великі перевізники, які конкурують з Дунайським пароплавством, вже провели модернізацію та заміну двигунів своїх суден.
Враховуючи, що пароплавство здійснює свою діяльність серед придунайських країн-членів ЄС, існує велика імовірність, згідно з оцінками експертів, у найближчі два-три роки отримати заборону на заходження річкових буксирів та самохідних суден ПрАТ “УДП” у придунайські порти, що матиме катастрофічні наслідки для компанії та в цілому для держави, оскільки каботажні перевезення на Дунаї відсутні в принципі.
Сукупність вказаних факторів, а саме – постійне зростання витрат на ремонт, надлишкові витрати на паливо та оплату праці екіпажів, невідповідність європейським екологічним вимогам ставить під загрозу подальшу діяльність пароплавства в середньостроковій перспективі 3-5 років.
Єдиним виходом з ситуації, яка склалася, є масове оновлення річкового буксирного та самохідного флоту пароплавства у найближчі два-три роки шляхом будівництва нових або тотальної модернізації наявних суден. Враховуючи значну вартість будівництва нового буксиру (3-5 млн. євро для судна потужністю 2 тис. к.с.), ПрАТ “УДП” вибрано інший варіант: модернізація наявних буксирів із заміною основного суднового обладнання – головних двигунів, дизель-генераторів та іншого машинного обладнання. Орієнтовна вартість проведення повної модернізації 1 буксира – 1,5 млн. євро. На першому етапі модернізації флоту планується провести часткову модернізацію, зокрема заміну суднових дизель-генераторів на буксирах-штовхачах, вартість якої орієнтовно становить до 100 тис. євро на один буксир.
ПрАТ “УДП” має вантажну базу в розмірі до трьох мільйонів тонн. Для забезпечення перевезення цих вантажів необхідно здійснити реновацію 25-30 буксирів, тобто загальний обсяг необхідного фінансування оцінюється до 50 млн. євро. Пароплавство на сьогодні не має таких коштів, тому єдиним джерелом реновації флоту є підтримка держави або отримання кредиту в одному з європейських банків (вартість кредитних коштів в українських банках є занадто високою) та залучення інституційного фінансування міжнародних фінансових організацій (наприклад, ЄБРР).
“Економічний ефект від реновації одного буксира за рахунок значного зменшення витрат на паливо, запчастини та проведення ремонту суден, скорочення кількості екіпажу, пришвидшення оборотності суден складає 400 тис. євро. Таким чином, термін окупності інвестицій в реновацію буксирів ПрАТ “УДП” складає близько чотирьох років”, – підсумував Олег Мудраченко.
Заслухавши доповідь, віце-прем'єр-міністр Ольга Стефанішина зазначила, що кредитування на модернізацію флоту Українського Дунайського пароплавства є цілком можливим і потрібно розглядати всі можливі варіанти. Вона повідомила, що попросить своїх колег провести переговори щодо залучення кредитування через експортно-кредитне агентство Румунії, яке має низькі відсоткові ставки. Але в перспективі треба розглядати і програму відновлення флоту УДП.
Фото
