Не дивлячись на коронакризу, яка на жаль, зачинила двері відвідувачам до музеїв по всій країні, працівники музею Українського Дунайського пароплавства продовжують працювати та чекають закінчення карантину, щоб знову приймати відвідувачів.
“Зараз є час для оновлення та доповнення експозиції для нашого відвідувача, якого ми з нетерпінням чекаємо. Все ж таки основна місія нашого музею закладена саме в збереженні історії нашого пароплавства та розкриття іноді неочікуваних та дивовижних фактів для відвідувачів про розвиток пароплавства на Дунаї. Ось наприклад на території Румунії серед Дунаю був острів Ада — Кале (острів-фортеція), по один бік якого був настільки вузький прохід, що суднам які йшли за течією доводилося пропускати всіх, хто йшов проти течії, відповідно це приносило незручність та великий затор з черги суден. З іншої сторони острову пройти судну взагалі було неможливо через значні пороги. В 1970 році острів було затоплено при будівництві ГЕС Джелдап І. Перед затопленням острову частина жителів переїхала до румунського міста Констанца, а інші - в Туреччину на запрошення прем'єр-міністра Деміреля, оскільки переважна більшість населення острова були корінні турки. Це лише один історичний факт, а наш музей зберігає сотні таких” - говорить завідувач музею Елла Польова.
Урочисте відкриття музею відбулося ще в 1984 році, 24 червня, тож музей функціонує вже 36 років. 14 років музей знаходився в старовинному особняку - пам'ятці архітектури 19 століття, будівлі Російської митниці по вул. Білгород-Дністровська, 1, на березі Дунаю.
Вже у 1998 році музей розташувався в адміністративному приміщенні Українського Дунайського пароплавства на 5 поверсі. За час своєї роботи музей поповнився понад 11 тис. експонатів, прийняв більше 18 тис. відвідувачів. Йдучи в ногу із сучасними запитами суспільства створено офіційну сторінку в мережі Facebook “Музей Украинского Дунайского пароходства” https://www.facebook.com/groups/1935406303205136/?ref=share. Вона наповнюється оцифрованими архівними фото та документами, що зберігаються в музеї.
Наявність великої кількості моделей суден дозволяє ознайомитися з річковим, морським транспортним і пасажирським флотом пароплавства а фото, документи, оригінальні карти показують направлення роботи суден. Експозиція музею знайомить нас з розвитком дунайського пароплавства і неперервно пов’язаною з нею історією Бесарабії. Музей зберігає археологічні, картографічні та документальні факти грецького, римського, візантійського, турецького періодів історії на Дунаї.
Над інтер'єром залу працювали художники В.І. Непадовский та О.А. Притула, розробивши інтер'єр музею таким чином, щоб він нагадував салон судна, по фризу розміщені ілюмінатори з фотографіями портових міст. А розділи експозиції розкривають історію Дунайського пароплавства з найдавніших часів до сучасності. До створення музею були підключені працівники та ветерани пароплавства, жителі Ізмаїла, всі музеї міста, картинна галерея, музей Морського флоту м. Одеса. Результат виконаної роботи захоплює відвідувачів вже кілька десятиліть.
«Насправді відвідуючи будь-який музей, кожного разу по новому оцінюєш велич внеску наших предків в світовий розвиток та прогрес людства. В музеї Українського Дунайського пароплавства зберігається в цілому історія розвитку Придунайського краю. Без історичної пам’яті неможливе відтворення історії суспільства, а ключовою функцією історичної пам’яті є передача досвіду та знань про минуле, як основи самоідентифікації. Своєрідним арсеналом історичної пам’яті і є музеї. Адміністрація ПрАТ «УДП» високо цінує роботу працівників музею, який зберігає історію розвитку та становлення підприємства» - зазначив в.о. заступника голови Правління ПрАТ «УДП» Леонід Пащенко.
