В Міністерстві інфраструктури пройшов круглий стіл «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями»

18 грудня 2018 року в Міністерстві інфраструктури пройшов круглий стіл «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями», участь  в якому взяли заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань, представники Європейської Комісії, представники пріоритетного напряму 1А Стратегії ЄС для Дунайського регіону, Дунайського стратегічного пункту, Міністерства інфраструктури України, ДП «Адміністрація морських портів України», ДУ «Держгідрографія», ДП «Класифікаційне товариство регістр судноплавства України», Державної служби морського та річкового транспорту України, ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, обласних адміністрації та міських рад Одеської області.

Метою проведення круглого столу «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями» стало об’єднання та консолідація зусиль та спільних дій центральних та місцевих органів влади з метою підтримки внутрішнього судноплавства в Дунайському регіоні, а також активізації діяльності України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Віктор Довгань зазначив, що проведення круглого столу, присвяченого питанням розвитку мобільності на р. Дунай, надасть можливість визначити основні пріоритети та заходи для подальшого розвитку стійких і екологічно безпечних водних перевезень на річці Дунай як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Дмитро Чалий: На Конференції директорів Дунайських пароплавств ми обговорювали не тільки ризики, але і можливості

63-я Конференція директорів Дунайських пароплавств – учасників Братиславських угод (КДДП) відбулася 17-18 жовтня 2018 року в Будапешті. Крім делегації ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», у роботі конференції брали участь представники півтора десятка дунайських пароплавств і судноплавних компаній-учасників Братиславських угод, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з водним транспортом і дунайським судноплавством. Про КДДП та про її підсумки журналу «Судноплавство» розповів голова Правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий.

– Дмитре Сергійовичу, 63 роки поспіль КДДП збирає серйозних і авторитетних учасників на свої засідання. Перелік тем ще не вичерпано?

– До порядку денного засідань КДДП включаються питання, які сприяють реалізації Братиславських угод. Перші з цих угод були підписані в Братиславі ще в 50-х роках минулого століття, і сьогодні разом із Договором про співробітництво дунайських пароплавств, який був підписаний також у Братиславі у 1992 році, вони визначають основні комерційно-правові умови співпраці при перевезенні зовнішньоторговельних вантажів на Дунаї. Договором і Угодами визначено, що основною формою співпраці учасників угод є Конференція директорів Дунайських пароплавств, яка розглядає і ухвалює рішення з усіх питань, що входять в сферу дії Договору про співробітництво, а також з питань, пов’язаних з дотриманням Договору його учасниками. Договором встановлено, що керівним органом КДДП є пленарне засідання учасників Братиславських угод, на якому приймаються всі рішення, а також регулюються правила організації і проведення КДДП та класифікуються питання, які там розглядаються.

На 63-й КДДП ми обговорювали розвиток інфраструктури дунайського судноплавства, технічний стан флоту, особливості роботи в портах, детально розглядали проблемні питання організації роботи флоту на лімітуючих ділянках Дунаю, а також взаємодію з владами придунайських країн та європейськими інституціями з питань безпеки судноплавства.

Втім перелік тем, які розглядаються на КДДП, окреслюється не лише Договором про співробітництво і рамками Братиславських угод, але й важливими сполученими темами, які впливають на умови транспортних перевезень на Дунаї. Наприклад, ми багато говорили про стан дунайського судноплавства, про економічні умови та обстановку на ринку перевезень, про транспортну політику ЄС і необхідність ефективної інтеграції транспортного коридору Рейн-Дунай в мережу інших загальноєвропейських водних шляхів і транспортних коридорів.  

Але у підсумку більш за все ми говорили про Дунай.

Сегодня на Дунае

По информации службы эксплуатации флота, 14 декабря на линии 21 караван. До конца текущей недели планируется отправить еще шесть-семь караванов. 

– По состоянию на утро 13 декабря отгружено 90 тысяч тонн сверх плана текущего года, – комментирует ситуацию с грузоперевозками и.о. начальника СЭФ Сергей Бакало. – То есть, сделан нормальный задел по выполнению плана декабря. Если погода позволит, до конца месяца мы перевезем заявленные 200 тысяч тонн.

Отмечу, существенно активизировались перевозки зерна из Венгрии. В период мелководья были лишь единичные случаи, когда наш флот возил зерно, и то только из нижних портов. Сейчас уровни воды позволяют грузиться и в Чепеле, Адони, Дунауйвароше.

На Верхнем Дунае идет подъем уровней воды. Надеемся, если не будет сильных морозов, вода придет на средний и нижний участки, будет нормальная подпитка. Главное, чтобы не было падения уровней. Пока навигация от Измаила до Регенсбурга остается закрытой, но как только навигационная ситуация стабилизируется, то откроем движение флота на всем протяжении участка.

Дмитро Чалий здійснив інспекцію Кілійського суднобудівно-судноремонтного заводу

Дмитро Чалий та директор КСБСРЗ Юрій Сливчук

5 грудня голова Правління Українського Дунайського пароплавства Дмитро Чалий інспектував Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод (КСБСРЗ). Мета інспекції – перевірка стану виконання та контроль якості ремонтних робіт флоту УДП.

Дмитро Чалий обговорив з директором КСБСРЗ Юрієм Сливчуком першочергові виробничі питання підвідомчого підприємства, зустрівся з працівниками заводу. 

За 11 місяців поточного року відремонтовано 60 одиниць флоту, як Українського Дунайського пароплавства, так і сторонніх замовників. Сьогодні, крім флоту УДП, на заводі ремонтується теплохід «Rubikon» (Словаччина).  Цьогоріч на заводі виконано поточний ремонт сліпа, відремонтовані дахи механічного та судокорпусного цехів, підстанції, відновлено 10-тонний і 40-тонний крани.

Українське Дунайське пароплавство збільшило чистий прибуток в 2,7 рази в третьому кварталі

Чистий дохід збільшився на 19,6%.

ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП, Ізмаїл Одеської області) в липні-вересні 2018 року збільшило чистий прибуток в 2,67 рази порівняно з аналогічним періодом 2017 року – до 32,1 млн гривень.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з фінансовим звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦБФР, чистий дохід УДП за третій квартал виріс на 19,6% до 705,05 млн гривень.

ПрАТ “Українське Дунайської пароплавство” є однією з найбільших судноплавних компаній як в Україні, так і у Придунайському регіоні. Здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю на протязі 2400 км – від гирла ріки до порту Кельхайм (Німеччина), а також морські вантажоперевезення. Основу вантажів складає металургійна сировина, що поставляється в придунайські країни. Частка пароплавства в дунайських міжнародних перевезеннях становить не менше 20%.

«ТЕПЛОХІД «ЗАДОНСК» – НАШ ДРУГИЙ ДІМ»

Так члени екіпажу говорять про цього річкового трудівника.

«Задонск» – теплохід затребуваний. Судно призначено для роботи на Верхньому Дунаї, перевозить вантажі на порти Регенсбург, Дегендорф і Кельхайм. Рейси у нього тривалі – по 4-5 місяців, тому в базовому порту буває нечасто. Екіпаж очолює капітан Валерій Коробейников. У службі експлуатації флоту відгукуються про «Задонск» як про один з кращих на річці.

– Верхня ділянка у навігаційному плані, якщо порівнювати з іншими, набагато складніша – вузькості, мілини, важкі розбіжності, – зазначає Валерій Павлович. – Треба мати достатньо знань і досвіду, щоб там працювати.

У самого В.П. Коробейникова багатий практичний досвід саме на цій ділянці. На «Задонске» працює більше 20 років. За цей час не раз надходили пропозиції очолити інше судно, але капітан, за його власним зізнанням, залишається вірним своєму «другому дому».

Из истории Измаила - речные пассажирские перевозки

В 1940 г. после оккупации и присоединения части Румынии к УССР, в Измаиле был открыт Морвокзал. В 1940-41 гг. действовала только одна пассажирская линия – Измаил-Вилково-Измаил, на которой работало грузопассажирское судно Черноморского пароходства «Северная Буковина» (по другим данным - «Советская Буковина»). 22 июня 1941 г., когда началась война, пароход в Измаиле попал под обстрел с румынской стороны, погибли семь человек, включая капитана.

В октябре 1944 г. было основано Советское Дунайское государственное пароходство (СДГП), и пассажирские перевозки, прерванные войной, возобновились. На местной линии ходили пароход «Минск» и небольшие катера.

Грузооборот Ренийского порта за I полугодие увеличился на 42,9%

Объем грузооборота Ренийского морского порта (Украина, Одесская область) в январе-июне 2018 года составил 606,17 тыс. тонн, что на 42,9% превышает показатель аналогичного периода прошлого года, передает «Дунаец» со ссылкой на данные Администрации морских портов Украины (АМПУ).

Перевалка транзитных грузов выросла на 40,1% - до 578,5 тыс. тонн, экспортных грузов - на 21,7% до 13,51 тыс. тонн. Переработка импортных грузов составила 14,16 тыс. тонн.

Переработка наливных грузов увеличилась на 47,7% - до 24,34 тыс. тонн. Перевалка сыпучих грузов увеличилась на 44,1% - до 575,25 тыс. тонн. Переработка тарно-штучных грузов сократилась на 22,5% - до 6,58 тыс. тонн.

Ренийский морской порт расположен на левом берегу реки Дунай в 63 милях от устья реки. Проектная мощность — 7,7 млн тонн. Количество грузовых причалов — 33, длина грузового причального фронта — 3,95 км.

Согласно реестру АМПУ, в порту работают ГП «Ренийский морской торговый порт», ЧП «Ренилис», ООО «Рени-Терминал», ООО «Трансбункер-Дунай», ООО «Агро-Рени», ПАО «Ренийский элеватор», ООО «Рени-Лайн», ООО «Укрчем» и другие портовые операторы.

Ренийский морпорт в 2017 году увеличил грузооборот в сравнении с 2016 годом на 15,7% — до 1,124 млн тонн. Удельный вес порта в грузообороте морпортов Украины составил 0,8% против 0,7% в 2016 году.

З якими проблемами оподаткування стикаються українські моряки, які працюють на іноземних судновласників?

Сьогодні моряки є однією з найчисельніших груп трудових мігрантів. Та й з боку іноземних судновласників спостерігається тенденція до збільшення попиту на працю саме громадян України. Проте питання щодо оподаткування доходів моряків, працевлаштованих на суднах іноземних власників, залишається відкритим і не втрачає практичного значення вже не один рік.

Утрачена пільга

Право на працю, передбачене Конституцією, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується (ч.1 ст.43). Крім того, право громадян на трудову діяльність за кордоном передбачено ст.10 закону «Про зайнятість населення».

Відповідні правовідносини також регулюються законом «Про зовнішню трудову міграцію», який визначає права та соціальні гарантії трудових мігрантів і членів їх сімей, а також організаційно-правові засади провадження трудової діяльності в державі перебування. Таким чином, українці мають можливість працювати на іноземні компанії, в яких рівень заробітної плати та соціальних стандартів значно перевищує умови, котрі пропонує більшість вітчизняних роботодавців.