«ТЕПЛОХІД «ЗАДОНСК» – НАШ ДРУГИЙ ДІМ»

Так члени екіпажу говорять про цього річкового трудівника.

«Задонск» – теплохід затребуваний. Судно призначено для роботи на Верхньому Дунаї, перевозить вантажі на порти Регенсбург, Дегендорф і Кельхайм. Рейси у нього тривалі – по 4-5 місяців, тому в базовому порту буває нечасто. Екіпаж очолює капітан Валерій Коробейников. У службі експлуатації флоту відгукуються про «Задонск» як про один з кращих на річці.

– Верхня ділянка у навігаційному плані, якщо порівнювати з іншими, набагато складніша – вузькості, мілини, важкі розбіжності, – зазначає Валерій Павлович. – Треба мати достатньо знань і досвіду, щоб там працювати.

У самого В.П. Коробейникова багатий практичний досвід саме на цій ділянці. На «Задонске» працює більше 20 років. За цей час не раз надходили пропозиції очолити інше судно, але капітан, за його власним зізнанням, залишається вірним своєму «другому дому».

Из истории Измаила - речные пассажирские перевозки

В 1940 г. после присоединения Бессарабского края к УССР в Измаиле был открыт Морвокзал. В 1940-41 гг. действовала только одна пассажирская линия – Измаил-Вилково-Измаил, на которой работало грузопассажирское судно Черноморского пароходства «Северная Буковина» (по другим данным - «Советская Буковина»). 22 июня 1941 г., когда началась война, пароход в Измаиле попал под расстрел с румынской стороны, погибли семь человек, включая капитана.

В октябре 1944 г. было основано Советское Дунайское государственное пароходство (СДГП), и пассажирские перевозки, прерванные войной, возобновились. На местной линии ходили пароход «Минск» и небольшие катера.