Свято Покрови нагадує кожному про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України. Завдяки козацтву виник новий тип ікони - «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани і козаки.
На хоругвах запорожці також любили зображувати Покрову Богородиці, розпростерту над козаками. Недарма сьогодні багато сіл носять назви «Покровка», «Покровське», «Новопокровка» ...
Стало добрим звичаєм побувати 14 жовтня на службі в церкві, прикрасити домашню ікону Богоматері, згадати родичів або знайомих, які пішли в похід, змушені десь воювати, захищаючи Батьківщину, і помолитися за них.
Не дивно, що до Богородиці зверталися у важкі хвилини різні покоління воїнів. Зверталися матері, бабусі і всі, хто відчував сильний відчай - Церква вчить, що Діва Марія заступається і за найзапеклішого грішника.
Пресвята Богородиця завжди була зразком смиренної та великодушною матері, яка постійно молиться за своїх дітей і завжди приймає Божу волю. Цей зразок століттями надихає на християнські подвиги інших матерів.
Покрова Пресвятої Богородиці - безумовно, велике материнське свято, адже звертаючи свої молитви до Матері Ісуса, наші предки віддавали себе, свою сім'ю і Батьківщину непереможній Покрові Богоматері.
Свято Покрова увібрало чимало народних звичаїв. Вважається, що до Покрови слід завершити всі польові роботи, коли зібраний і засипаний в комори урожай, а поля засіяні озимими. Учні саме тоді вперше йшли в школу, приймаючи горщик пшоняної каші, щоб «наука не йшла в ліс».
За станом погоди на Покров деякі «передбачають», якою буде зима: якщо вітер з півночі, то зима буде холодною, якщо з півдня - теплою. Якщо не випаде сніг, то не буде його і в листопаді, якщо журавлі ще не відлетіли у вирій, то холод притримаеться. Покрова багаті прислів'ями та приказками: до Покрови молока давали корови, а після Покрови пішло молоко в роги корові; хто сіє по Покрові, той виводить зимою по корові ...
В цей час всі масово женилися. Після 14 жовтня починалися сватання, і після всіх обрядових дійств молоді, попросивши благословення Богородиці, ставали на шлюбний рушник. Неодружені дівчата на Покров особливо ретельно просили Богородицю про мрію заміжжя: «Свята Мати, Покровонько, покрий землю сніжком, а мене, молоду, хусткою». Заміжні просили милості у своєї покровительки, щоб подружнє життя було щасливим.
У цей день традиційно вперше топили печі. Використовували дрова з вишні або яблуні при цьому примовляли: «Свята Покрова, покрий нашу хату теплом, а господаря добром».
