"Обговорили це питання з командою суден «Кузьма Галкин»
(нова назва «Миколаїв»), «Нина Соснина» («Черкаси»), «Никифор Шолуденко»
(«Одеса»), нашими судноремонтниками та експертами" - говорить генеральний директор УДП Дмитро Москаленко.
"У компанії вісім таких буксирів-штовхачів. П’ять вже як
мінімум 15 років перебувають у відстої, три наразі в очікуванні докового
ремонту. Це єдині в УДП буксири-штовхачі з трьома двигунами. Наявність 4-х рулів заднього ходу робить буксир одночасно потужним і
маневреним.
Буксири цієї серії розраховані для роботи з караванами до
14,5 тис тонн, що відповідає максимальним допустимим за розмірами баржевим
караванам Дунаю (9+1). Ідеальний варіант для доставки великих партій на далекі
відстані. Нам такі дуже потрібні, адже витрати палива на тонну вантажу в такому
випадку суттєво менші, ніж у випадку менших караванів, які штовхають
буксири-«двохтисячники».
На жаль, навіть у трьох буксирів, що очікують ремонту, двигуни
зношені та не видають передбачену потужність у 3000 к.с. Запчастини до них
знайти дуже складно. П’ять інших буксирів взагалі розукомплектовані.
Тому розглядаємо варіанти комплексної модернізації. В
минулому вже декілька разів намагалися це зробити, домовлялися про співпрацю із
західними партнерами, китайцями, але завжди або змінювалося керівництво, або не
вистачало грошей, і проєкти відкладали.
Концепція модернізації передбачає, що від старого судна
залишиться лише корпус, валолінії, гвинто-рульова група.
Енергетична група буде сучасною і більш потужною. Двигуни
відповідатимуть не лише сьогоднішнім екологічним нормам ЄС, але стандартам, які
Євросоюз збирається запроваджувати у перспективі.
Минулі проєкти модернізації передбачали встановлення двох
нових двигунів замість трьох старих. Ми плануємо встановити три двигуни та
зберегти унікальну конструктивну концепцію судна. Погоджусь з екіпажами: три
двигуни - це не просто велика потужність, але й тягові можливості, що для
такого буксира-штовхача є основною перевагою.
Модернізація торкнеться всіх систем: високий рівень
автоматизації дозволить зменшити чисельність екіпажу і, відповідно, збільшити
рентабельність роботи судна. Переобладнання побутових приміщень забезпечить
комфорт перебування екіпажу.
Основне питання: чи зберігають корпуси суден достатній
запас міцності? Адже буксири були побудовані у 1975-1976 роках. Наші експерти
зберігають з цього приводу стриманий оптимізм. За попередніми оцінками, корпуси
мають перебувати у задовільному стані, адже прісна вода не має руйнівної сили
морської води. На Дунаї ще працюють судна, побудовані ще до Другої світової
війни. Як правило, вони пройшли вже декілька модернізацій і мають сучасну
«начинку». Крім того, буксири цієї серії будувалися особливо міцними: в зимовий
період саме вони виконували функції «криголамів», забезпечуючи рух суден. У
корпусу «Никифора Шолуденко», за свідченням головного механіка, ще не має
жодної латки.
Проте остаточні висновки зможемо зробити після
дослідження стану корпусу і визначення його залишкових товщин.
Модернізація тягового флоту - без перебільшення питання
подальшої перспективи та виживання УДП. Програма скорочення викидів, яку
реалізують країни ЄС, вже в найближчому майбутньому може призвести до
запровадження більш жорстких екологічних вимог. Що створює ризик закриття для
УДП більшості логістичних напрямків. Отже, у нас немає іншого шляху, ніж
терміново оновлювати флот. Є два варіанти – або купівля повністю нових
буксирів, або комплексна модернізація суден, що перебувають у відстої. В такому
випадку компанія нічого не втрачає, новий флот буде створюватися на базі
буксирів, які багато років не працюють та виконують роль постачальника
запчастин" - завершив Дмитро Москаленко.
