23 вересня 85-річчя відзначає Анатолій Петрович Петрочінін, який протягом багатьох років очолював службу зв'язку підприємства.
Свій шлях у РДП А.П. Петрочінін почав в 1961 році, після закінчення Ленінградського морехідного училища за спеціальністю «Судновий радіозв'язок». За направленням відділу кадрів трудився начальником суднової радіостанції теплоходів «Химки», «Такели», забезпечуючи безперебійний зв'язок з пароплавством, береговими службами. Свої професійні знання підвищував заочним навчанням в ОВІМУ на електротехнічному факультеті. У 1968 році на три роки був направлений на посаду радіооператора в Главагентство РДП в Бухаресті.
Після повернення із закордонного відрядження Анатолій Петрович перейшов на берегову роботу - начальником передавальної радіостанції. У цей час якраз починалося освоєння нового виду зв'язку - радіотелефону, що дозволяло більш оперативно вирішувати всі питання між флотом і береговими службами. А.П. Петрочінін постійно працював над підвищенням ефективності роботи засобів зв'язку й устаткування, брав участь у вирішенні організаційно-технічних питань щодо їх вдосконалення. В рамках своєї роботи займався вивченням організації роботи радіоцентрів Азово-Чорноморського басейну, щоб застосувати досвід колег в пароплавстві.
У 1976 році А.П. Петрочінін знову був направлений на роботу в Главагентство РДП в Будапешті. На місці ним була впроваджена, серед іншого, нова радіоапаратура та організований прямий радіотелефонний зв'язок між Главагентством і управлінням пароплавства, що дозволило більш оперативно керувати й координувати роботу флоту РДП.
Через чотири роки Анатолій Петрович повернувся в Ізмаїл, де його призначили виконуючим обов'язки начальника служби зв'язку та ЕРН, а у 1982-му році був затверджений керівником служби.
Під час його керівництва інтенсивно проводилося переоснащення суден пароплавства на сучасні засоби зв'язку та ЕРН, покращилася організація зв'язку на Дунайському басейні в цілому. Проводилась також реконструкція антенного поля передавальної радіостанції, для чого були потрібні великі фінансові витрати і складання документації, через що реконструкція була проведена тільки в 1995 - 1998 рр. Пізніше почалася підготовка та переобладнання суден для роботи в новій системі ГМЗЛБ, з'єднання її роботи з береговою базою пароплавства, для чого довелося перебудовувати всю систему організації зв'язку, допомагати радіоспеціалістам і штурманському складу освоюватися з системою.
Йдучи в ногу з часом, в кінці 90-х в службі зв'язку впроваджується електронна пошта в системі Інтернет, радіооператори першими опановують цей вид зв'язку. У цей період постійних удосконалень засобів зв'язку Анатолій Петрович намагався першим бути в курсі новинок, вивчати досвід колег, спеціальну літературу, підвищувати кваліфікацію, щоб направляти роботу своїх підлеглих. Він не раз брав участь у нарадах експертів Дунайської комісії з питань радіозв'язку.
Ще за часів освоєння азів своєї професії Анатолію Петровичу були властиві жадоба знань, щирий інтерес до професії, відповідальність і сумлінність. Колеги на флоті та в берегових службах цінували його за знання своєї справи та професіоналізм.
У 2002 році А.П. Петрочінін вийшов на пенсію. За 41-річний труд у пароплавстві він нагороджений значком «Почесний радист», знаком «Почесний працівник морського флоту», медаллю «Ветеран праці».
У день ювілею колеги бажають Анатолію Петровичу міцного здоров'я, багатьох років життя, енергії, благополуччя та бадьорості!
