10 березня 80-річний ювілей відзначає Рудольф Вікторович Гуменніков, який близько сорока років пропрацював в Українському Дунайському пароплавстві.
Інтерес до техніки у нього з'явився ще в шкільні роки, завдяки батькові Віктору Івановичу, який працював в СДП начальником служби зв'язку. Там же, старшим радіооператором радіоцентру трудилася і його мати Віра Яківна.
Сам Рудольф Вікторович закінчив Кілійську морехідну школу в 1958 році, після чого був направлений на роботу в Дунайське пароплавство матросом-мотористом на морські судна. Набувши деякого практичного досвіду, заочно вступив на судномеханічний факультет ОВІМУ, а пізніше перейшов на очне відділення. Після навчання продовжив роботу на морських суднах механіком, зарекомендувавши себе старанним та ретельнім молодим фахівцем. Виріс до старшого механіка, працюючи на судах типу «Юний партизан».
Рудольф Вікторович в той час був одним з кращих раціоналізаторів пароплавства, на його рахунку - більше 65 рацпропозицій. Так, завдяки розробленій ним конструкції теплохід «Таня Карпинская» першим в пароплавстві прийняв на борт для перевезення додатковий 60-й контейнер на кришці трюму, що дозволило дати надплановий прибуток. Отримані в ОВІМУ знання й великий практичний досвід дозволяли йому на високому професійному рівні вирішувати питання, пов'язані з експлуатацією суднових систем та механізмів.
У 1985 році Р.В. Гуменніков прийняв новозбудований ліхтеровоз «Николай Маркин», на якому пропрацював 11 років. Він вміло організовував роботу підлеглих, у вирішенні виробничих питань завжди намагався враховувати їх думку, заохочувати самостійність та дисципліну. Ніколи не забував про власне професійное вдосконалення, постійно підвищуючи кваліфікацію при виші. Своїм досвідом з задоволенням ділився з молодими колегами, і тут вперше проявилася його педагогічна жилка, бажання поділитися знаннями, сприяти професійному росту технічних фахівців.
Останнім його судном став ліхтеровоз «Борис Полевой», звідки він в 1999 році вийшов на заслужений відпочинок. Його сумлінна праця в пароплавстві відзначена почесними грамотами УДП, нагрудним знаком «За безаварійну роботу. 20 років », медаллю «Ветеран праці».
І навіть у найдовших рейсах його не залишали турботи про сім'ю, яка в, свою чергу, давала підтримку, створювала надійний тил - це дочки Тамара й Вікторія, дружина Тамара Миколаївна.
Однак досвід Рудольфа Вікторовича, як і раніше, залишався затребуваним. Зараз він присвячує час і сили навчанню підростаючого покоління у якості старшого викладача кафедри судноводіння та експлуатації технічних систем на водному транспорті. Викладає дисципліни «Суднові котельні установки», «Суднові турбінні установки», «Стандарти ММО».
Колеги, рідні вітають Рудольфа Вікторовича з ювілеєм та бажають міцного здоров'я, невичерпної енергії, бадьорості, задоволення від улюбленої справи, домашнього тепла!
