28 червня цього року Україна відзначатиме 25-ту річницю Конституції, головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов'язки громадян. Ухвалення Верховною Радою України 1996 року Основного закону стало важливою віхою українського державотворення.
Відповідно до Указу Президента України № 128 від 30 березня 2021 року, в м. Ізмаїл, як і у всіх населених пунктах нашої держави, відбудуться урочисті заходи з нагоди 25-ї річниці Конституції України.
Так, УЖКГ заздалегідь упорядкує прилеглу територію біля пам’ятника борцю за незалежність України Т. Г. Шевченку. В закладах культури та у позашкільних установах міста для дітей та підлітків проходять інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на роз’яснення норм Конституції України, її значення у становленні демократичної та правової держави. До святкового дня на будівлях установ та підприємств міста вивісять Державні прапори України.
28 червня о 10.00 відбудеться мітинг та покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку, видатному борцю за свободу та незалежність нашої держави.
До святкової дати Український інститут національної пам’яті розробив інформаційні матеріали про історію українського конституціоналізму та ухвалення Конституції України:
Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння та тяглість, а також свої особливості. Найголовніші з них – український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть у відповідності до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.
Перша відома кодифікація права на українських землях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Наступні історичні епохи продемонстрували безперервний пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії.
Український конституціоналізм інколи випереджав європейський. Так, першою європейською конституцією в сучасному її розумінні правомірно вважають “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”. Цей договір 1710 року, написаний під значним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму, називають Конституцією Пилипа Орлика.
Основоположні акти Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Традиції продовжив 15 березня 1939 року в Хусті Сойм Карпатської України, проголосивши її незалежність і ухваливши два закони зі статусом конституційних, які визначали форму державного правління.
Програмні документи Української головної визвольної ради, як підпільного парламенту, засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.
У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів та цінностей об’єднаної Європи.
izmail-rada.gov.ua
