Газета Дунаец: Професія мужніх людей

Водолази Олександр Ваврик, Ігор Лігорчук та Олександр Шевченко.

День водолаза - свято, яке відзначається 5 травня в Україні та деяких країнах СНД, в честь створення першої водолазної школи в 1882 році в Кронштадті.

Водолазна служба в Дунайському пароплавстві має багату історію. Перша водолазна група була сформована ще в 1945 році для підйому суден, що затонули на Дунаї по час Другої світової війни.

В даний час водолазна група пароплавства разом зі своєю базою - водолазним ботом «Мистраль» - входить до складу службово-допоміжного флоту УДП. Її функції - проведення водолазного обстеження суден і гідротехнічних споруд, при необхідності - аварійно-рятувальних робіт. «Мистраль» як водолазна база оснащений необхідним обладнанням для забезпечення та організації водолазних спусків: системами для подачі повітря працюючим водолазам, декількома комплектами водолазного спорядження різних типів, трапами для спуску з борта та іншим необхідним. В даний час судно піднято на сліп на КССРЗ, де розпочато роботи для пред'явлення його на клас Регістру, а водолазна група тимчасово базується на допоміжному катері “Зенит”.

Загальне керівництво водолазною групою здійснює суперінтендант технічної служби Альбіна Сошникова, яка пройшла спеціальне навчання як керівник водолазних робіт. В її віданні забезпечення оглядів, розподіл заявок і коригування черговості робіт, організація ремонту водолазного бота і спорядження, закупівля постачання, направлення спеціалістів на перепідготовку.

Сьогодні група нараховує чотири людини на чолі зі старшиною водолазної станції «у другому поколінні» Олександром Вавриком, який відповідає за безпеку й дотримання всіх нормативів при проведенні водолазних робіт. Під його керівництвом працюють водолази 1 класу Степан Генов та Ігор Лігорчук, водолаз 3 класу Олександр Шевченко. Майже всі вони працюють разом не один десяток років. Молодий фахівець Олександр Шевченко долучився до групи в 2017 році та зараз проходить підготовку для здачі іспиту на водолаза 2 класу.

У професію вони прийшли різними шляхами - хтось надихнувся прикладом батька, хтось проходив строкову службу в ВМФ або волею випадку, - але зараз їх об'єднує любов і інтерес до своєї справи.

Основна робота групи полягає в водолазному обстеженні суден за заявками від технічної служби пароплавства. Фахівці виконують огляд корпусів суден і гвинторулевих комплексів для продовження документів Регістру, підводний монтаж і зварювання, очищення підводної частини судна на плаву. Роботи з огляду суден та обслуговування портових споруд виконують і для сторонніх замовників, таких як Ізмаїльський і Ренійський порти, судноремонтні заводи, іноземні судна.

Щорічно фахівці групи проходять перепідготовку та підтверджують свою кваліфікацію в Київській морській школі, де діє найстаріший в країні навчально-тренувальний центр з підготовки водолазів.

- Залежно від обсягу і характеру роботи в якості спорядження використовується УВС-50, «Вікінг», СВУ (спорядження водолазне універсальне), легке водолазне спорядження, - розповідає Олександр Ваврик. - Сезонності в роботі немає: пред'являти судна Регістру потрібно цілий рік.

По заявках за місяць водолази можуть оглянути від 15 до 20-25 суден. З 2010 року проводиться доковий огляд суден на плаву із застосуванням підводного телекомплексу. Важливо, що при огляді підводну частину судна бачить не тільки водолаз, а й інспектор Регістра. Фахівці аналізують картинку на екрані монітора та приймають необхідне рішення. З допомогою телекомплексу можна також обстежувати підводні частини причалів, доків, сліпів, трубопроводів та інше.

Дунай - зовсім не легка ділянка роботи для водолазів, це річка першої категорії складності. Підводні роботи ускладнюються сильною течією та поганою видимістю. До того ж робота під водою складна сама по собі і вимагає як фізичної, так і психологічної підготовки.

Підготовка до спуску під воду вимагає часу і ретельної перевірки спорядження. Працюючому водолазу допомагають ще два фахівці: той, що страхує, подає за ним шланг, через який проходить стиснене повітря, а той, що забезпечує, здійснює зв'язок через переговорний пристрій. Час перебування під водою залежить від завдання і фізичних можливостей, глибини й температури води, але в середньому це півтори-дві години.

Багаторічний досвід роботи в умовах різної складності, кількість напрацьованих годин кажуть про високий професіоналізм наших водолазів. Так, у Степана Генова - 11 тисяч годин під водою, Ігоря Лігорчука - 8 тисяч, Олександра Ваврика - 6 тисяч, Олександра Шевченко - 1,5 тисячі.

Як і в будь-якому підрозділі, у водолазних спеціалістів є свої складності. Потрібне фінансування для оновлення парку спорядження, гідрокостюмів, підтримки судна в експлуатаційному стані. Необхідне кадрове поповнення з молодих фахівців та створення умов, щоб вони залишилися працювати на підприємстві. Зараз же у водолазній групі працюють ентузіасти, для яких професія давно стала і покликанням, і стилем життя.

У професійне свято бажаємо водолазам міцного здоров'я, успіхів у роботі, нехай обрана професія не перестає приносити задоволення! Бажаємо і в воді і на землі відчувати себе впевнено!