24 травня одному з найбільших виробничих підрозділів ПрАТ «УДП» - ГВСП «База технічного обслуговування флоту» - виповнюється 70 років. За цей чималий термін ним пройдено шлях від саморемонтних бригад до судноремонтного підприємства з розвиненою інфраструктурою.
З 1944-1945 рр., коли в розпорядження РДП надійшли трофейні судна, їх технічне обслуговування та введення в експлуатацію здійснювалося екіпажами, а також ремонтними базами у закордонних агентствах пароплавства. Власне історія БТОФ розпочалася у 1951 році, коли начальник РДДП Л.Я. Капікраян, з огляду на завантаженість Ізмаїльського судноремзаводу та неможливість проведення міжрейсового ремонту суден, що прибувають у порт Ізмаїл, підписав наказ від 24 травня про створення першої спеціалізованої бригади з проведення моточисток головних двигунів з числа резерву плавскладу. У перший рік берегова бригада складалася з чотирьох механіків і чотирьох мотористів, а вже через рік налічувала 35 осіб, яких очолював виконроб П.А. Волкодав.
У 1956 році рембригаді була передана плавмайстерня № 3, також пізніше введена в експлуатацію ПМ, побудована на судноремзаводі у Варні, а бригада була перейменована у плавмайстерні. Першим начальником плавмайстерень став В.М. Швецький.
У 1964 році вперше в історії пароплавства на теплоходах «Капитан Антипов» і «Яргора» був виконаний ремонт на ходу, що дало значний економічний ефект. З метою поширення цього методу, наступного року було впроваджено «Тимчасове положення з організації малого ремонту суден у рейсі».
У 1965 році на плавмайстерні вперше в Союзі (для судноремонтних підрозділів) була створена група з ремонту та налагодження суднової автоматики, в 1972-у перетворена в виробничу лабораторію автоматики. Очолив її А.З. Ціперфал, після нього лабораторією керували Н.П. Сорокін, А.М. Волонтіров.
До середини 1970-х основним завданням технічного обслуговування флоту стало збільшення експлуатаційного періоду суден та переведення їх на безперервну систему з дворічним і чотирирічним експлуатаційним циклом без заводських ремонтів з гарантійною формою обслуговування. Як наслідок, виникла необхідність спеціалізації рембригад, збільшення їх чисельності та реорганізації плавмайстерень.
З 22 січня 1974 року плавмайстерні були перетворені на базу технічного обслуговування флоту, а очолив її І.М. Видиборець. Для колег Іван Миколайович став прикладом керівника. Вимогливий, але людяний і доброзичливий до підлеглих, він ніколи не приймав необдуманих рішень, вміло керував довіреним йому підрозділом.
У той час були створені три слюсарно-механічні та корпусно-котельні ділянки, ділянки з обслуговування несамохідного флоту на рейді, агрегатного ремонту двигунів М-50 і ремонту суден на підводних крилах, виробнича лабораторія автоматики. Надалі до складу БТОФ також увійшли станція надувних рятувальних засобів, ділянки з ремонту контрольно-вимірювальних приладів, побутової та електронно-обчислювальної техніки, побудована та введена в експлуатацію станція хімічного очищення деталей і агрегатів. Пізніше, в 2007-у додалася рембаза «Анапа».
У 1970-ті на морському флоті розпочалася спеціалізація і закріплення берегових ремонтних бригад за серійними суднами. Рембригади працювали як у базовому порту, так і за його межами - від Регенсбурга до Сайгона. Одночасно в рейсах на суднах пароплавства перебувало до 80 фахівців рембази. Тільки на великих ліхтеровозах працювало не менше 10 осіб рембригади.
Разом зі збільшенням виробництва на ІБТОФ зростали власні кадри - робітники та майстри, інженерно-технічний склад. Крім високого освітнього рівня, фахівці володіли відмінними практичними навичками. Їх потяг до техніки виявив себе ще під час навчання, занять на станції юних техніків, а пізніше перейшов у професійну майстерність.
Чисельність працівників у той час сягала 450 осіб. На базі працювали слюсарі, газоелектрозварники, електромонтажники, токарі, столяри, маляри, технологи, нормувальники, економісти тощо. Великий шлях від робітника до інженера, керівника пройшли Д.Л. Христенко, В.І. Шепеленко, П.М. Сьомін, В.В. Захаров, В.І. Краснобаєв, С.В. Ширяєв.
У 1977 році на базі було створено відділ технічного контролю, старшим майстром якого був призначений А.Ю. Гайденко, та відділ технологів на чолі з Ю.І. Олеференко. Завдяки їм освоєно новий вид контролю за станом деталей, суднових механізмів і корпусів суден.
Фахівці БТОФ обслуговували всю інфраструктуру пароплавства - виконували усі види ремонтних робіт на берегових об'єктах підприємства, ремонт та налагодження побутових приладів, електронно-обчислювальної техніки та навіть друкарських машин.
Люди - головна цінність підрозділу. Багато з них працюють тут не один десяток років, продовжують трудові династії. База також стала кузнею кадрів для флоту Українського Дунайського пароплавства, оскільки багато майбутніх механіків і судноводіїв здобували тут перший трудовий досвід.
Багато років віддали підприємству Василь, Віктор та Дмитро Кузьменко, В.Н. Носонов, П.Г. Романенко, Н.К. Козин, В.С. Бондаренко, С.А. Чумаченко, Ф.Д. Дупан, В.С. Кравченко, А.М. Волонтіров, В.А. Скидан, В.С. Бондаренко, П.А. Діденко, А.В. Дуюн, В.Ф. Горєлов, В.П. Чорний, А.А. Жуков, В.Н. Земцов, С.В. Забурдаєв, В.А. Петров, Е.А. Єрашов, А.К. Шпаченко, О.В. Кузьменко, В.С. Коверняга, Л.М. Солонар, В.П. Калюжний, З.І. Костикова, А.М. Тихонов, С.В. Ширяєв, В.Є. Гранкін, В.П. Рябов, Б.М. Сербін, А.В. Селезень, Н.В. Сидельникова, В.А. Іожица, І.В. Ромалійський, Л.І. Мариморович, В.М. Широков, А.П. Галка, С.С. Руденко, А.Г. Аржинт і багато інших - всіх важко перелічити.
З теплом на підприємстві згадують його керівників: Віктора Мефодійовича Швецького, Івана Миколайовича Видиборця, Володимира Івановича Краснобаєва, Павла Миколайовича Сьоміна, Володимира Володимировича Зарубіна, Леоніда Сергійовича Єрохіна. З 2020 року ГВСП «БТОФ» очолює В'ячеслав Юхимович Тукалов, який пройшов шлях від робітника до провідного виконроба, керівника підрозділу.
 |
| Начальник ГВСП "БТОФ" В.Ю. Тукалов |
- Зараз колектив бази технічного обслуговування флоту налічує 110 осіб, що в першу чергу пов'язано зі зменшенням обсягу робіт, втратою морського флоту, - розповідає В'ячеслав Юхимович. - У виробничій структурі БТОФ збережені слюсарно-механічна ділянка, лабораторія автоматики, газозварювальний, малярський, теслярський цехи, БЕРНК. Крім того, службово-допоміжний флот: роз'їзний катер «Рационализатор», зварювальні катери «Кварц», «Алмаз» і «Малахит», два плавучі крани ПЛК-4 і ПЛК-6, плаврембаза «Анапа».
БТОФ також бере участь у підготовці молодих технічних кадрів для флоту у якості виробничої бази для курсантів Дунайського факультету НУ «ОМА». Саме тут вперше знайомляться з флотом і проходять трудову практику студенти 1-2 курсів.
Завдання, які стоять перед колективом, не втрачають своєї актуальності. Основний наголос робиться на транспортному флоті й тоннажу. БТОФ здійснює всі види судноремонтних робіт, за винятком докових, має відповідну виробничо-технічну базу для ремонту паливної апаратури, холодильного обладнання, суднової автоматики. Працюємо в гарній взаємодії з усіма службами пароплавства, зустрічаємо також розуміння та сприяння у вирішенні всіх робочих питань з боку головного інженера УДП Олега Мудраченка.
За ювілейною датою - роки розвитку і становлення, освоєння нових технологій, успіхи і періоди кризи. Сьогодні БТОФ, як і пароплавство в цілому, переживає складні часи. Недостатня матеріально-технічна база, невисока заробітна плата, відтік професійних кадрів - основні негативні чинники, що впливають на її роботу. Але якими б не були труднощі, колектив БТОФ спільно долає їх, справляючись зі своїм основним завданням - ремонтом і поверненням до роботи суден УДП.
Функції бази технічного обслуговування флоту дуже важливі для життєдіяльності компанії, її флоту та підрозділів. Дякуємо робочим, фахівцям БТОФ за сумлінну працю, здоров'я, бадьорості та благополуччя!
У тексті використані фотоматеріали музею УДП.
 |
| Лабораторія автоматики: інженери А.Г. Аржинт та А.А. Ратушненко. |