Сторінки

среда, 6 июня 2018 г.

«ЗАПОРІЖЖЯ»: ПІДГОТОВКА ДО РЕЙСУ


З попереднього рейсу теплохід «Запоріжжя» повернувся 21 квітня і вже через тиждень судно встало на міжрейсовий ремонт у БТОФ.


Судно знаходиться в експлуатації три роки, до того більше п'яти років простояло у відстої в затоні під Матроскою. Завдяки ентузіазму капітана Володимира Петровича Моісейкіна, який колись працював на ньому старшим помічником капітана, і механіка Валерія Купріяновича Полякова вдалося добитися виділення коштів на ремонт і відновити судно, яке зараз працює на самій верхній ділянці Дунаю Регенсбург – Кельхайм – Лінц.

Як розповів капітан В.П. Моісейкін, рейс судно завершило безаварійно, відпрацювавши 107 діб на ділянці Лінц – Комарно – Регенсбург, із заходженням до портів Середнього Дунаю. За чотири місяці теплохід здійснив 36 суднозаходів до дунайських портів. Основний вантаж – сировина: вверх по річці транспортували добрива і метал, вниз – ті ж метал і добрива, а також зерновий шрот. На початку рейсу під час руху вверх навігаційні умови були сприятливими для судноплавства, а вже під час роботи на верхній ділянці довелося працювати при низьких рівнях.
– Рейс пройшов штатно, всі члени екіпажу – тямущі фахівці, працюють на судні останні рік-два, – зазначає Володимир Петрович. – До підбору екіпажу ставлюся ретельно: в пріоритеті – вміння працювати і дотримуватися дисципліни.
Сам капітан В.П. Моісейкін працює в пароплавстві з 1982 року з матроса-моториста. Пізніше він встав за кермо, і тоді ж з'явився інтерес до професії судноводія, особливо надихнув зримий результат роботи – успішне проходження складних ділянок Дунаю. Закінчив Київське річкове училище, пройшов шлях від третього до старшого помічника капітана, з 2007 року – на посаді капітана. Його знають як відмінного судноводія і капітана, який добре освоїв Дунай, маневрові роботи при будь-яких рівнях води, впевнено діє в екстремальних умовах.
– У новий рейс планували піти вже зараз, – продовжує капітан, – але в затоні знаходяться судна, які очікують виходу в рейс. Тому вирішили використати час очікування з користю для судна і привести його до ладу. У переліку ремонтних робіт – фарбування та дезінфекція питних цистерн, заміна стрічкових гальм кормового брашпиля, ремонт кінгстонів, моточищення, а також підготовка до фарбування всього корпусу судна. Роботи з питних цистерн вже завершені, чекаємо на результати аналізу води.
Суттєву допомогу у вирішенні проблем надає суперінтендант технічної служби Юрій Борисович Смирнов, – доповнює В.П. Моісейкін. – Це грамотний фахівець з технічною освітою і хорошою практичною підготовкою, який вміє досягати своїх цілей, не залишає справу на півдорозі, добре знає підопічні судна.

Частина робіт здійснюється силами екіпажу, решта – фахівцями БТОФ. У саморемонті зайняті механік Володимир Григорович Якимов, перший помічник механіка Тарас Васильович Солодкий і помічник механіка з електрообладнання Станіслав Ігорович Коваленко.

В.Г. Якимов працює на «Запоріжжі» близько року, щиро турбується за ввірене йому завідування. До приходу на «Запоріжжя» його штатним судном був теплохід «Казань», де він пропрацював вісім років.
– 19 січня наступного року у судна закінчується термін документів Регістру, – каже В.Г. Якимов. – На сьогодні напрацювання дизель-генераторів складає 23600 годин, головних двигунів – 25700 годин, а за правилами їх експлуатації потрібно хоча б кожні 10 тис. годин робити профілактику. Тому ми хотіли скористатися тією обставиною, що є черга на відхід у рейс, і привести судно в належний стан, як це зроблено на «Звездном», і не опинитися взимку в тривалому відстої. Тим більше, що «Запоріжжя» – головне судно серії і має бути прикладом. Зачищення і подальше фарбування корпусу обов'язково треба робити влітку, до холодів. А в рейсі це неможливо виконати: багато справ, та й роботи із зачищення будуть заважати тим членам екіпажу, які у той час відпочивають. Тому з великим нетерпінням чекаємо сприяння адміністрації пароплавства у проведенні моточищення та закупівлі фарби. Хотілося б залучити для цього додаткових членів екіпажу зі складу палубної команди. Добре б при нестачі робочої сили задіяти на таких роботах практикантів – і пароплавству користь, і для них певний досвід.